ЧЕКАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех., кого, чого, що, на кого - що і без додатка. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати. Олександра давно вже зварила вечерю і чекала чоловіка (Коцюб., І, 1955, 28); Я чекаю на тебе при каганці і співаю (Стеф., Вибр., 1949, 196); Негаразд Ліля робить, що мені не пише, я дуже чекаю на її лист (Л. Укр., V, 1956, 208); Ми чекаємо машину (Ю. Янов., II, 1958, 75); // Розраховувати на визначений, слушний момент для здійснення чого-небудь. Явдоха була вже заручена і тілько чекала осені, щоб весілля грати (Мирний, I, 1954, 61); Скільки він мріяв про цей момент, скільки чекав цієї хвилини - хвилини повороту додому і першого погляду на рідне місто (Смолич, Ми разом.., 1950, 10); [Гавриїл:] Після того ж вечора мені не довго довелося чекати нагоди, щоб довести отцю Олександерові, що я вже став "розторопний" (Мик., Кадильниця, 1959, 55).

@ Чекати як бога див. бог; Чекати, як віл обуха див. обух; Як манни небесної [з неба] чекати див. манна.

2. перех., кого, чого, на кого - що. Надіятися на кого-, що-небудь, сподіватися чогось; ждати. Стоячи на колінах, вона виливала їх [молитви] з повного серця і все дивилась на о. Василя, наче чекала, що він забере ті молитви й однесе до бога (Коцюб., І, 1955, 327); Чекав він звичайного казарменого трусу: чергового офіцера по батальйону та двох унтерів, і поява жандармського полковника вразила його і сказала йому все. Справа складніша (Тулуб, В степу.., 1964, 502); Як і чекала Олеся, Пронька незабаром відстав, але Павлик плив поряд (Донч., VI, 1957, 90); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля,- Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Рильський, III, 1961, 85); // Ждати настання чогось, здійснення передбачуваного. - Але чекають ще більших морозів. Що робити? Як рятувати [сад]? (Довж., I, 1958, 472).

3. тільки 3 ос., перех. і неперех. Бути приготовленим, призначеним для когось, чогось. Є у нас м'які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає (Л. Укр., І, 1951, 433); Хазяїн збудив Шевченка о шостій годині. На столі вже чекав ситий і смачний сніданок (Тулуб, В степу.., 1954, 90); Вдома Тамару чекала несподіванка. В коридорі до неї кинулась Женя (Хижняк, Тамара, 1959, 112); // Бути в передчутті чого-небудь, ждати його. Все принишкло. Все чекало грози (Донч., VI, 1957, 80); // Бути неминучим для кого-небудь у майбутньому. [Люцій:] Ні, справді, коли в чім винуватиш, то кажи. ..Адже ми вкупі носимо кайдани, однакова всіх нас чекає доля... (Л. Укр., II, 1951, 426); Черниш розсміявся: - Нам не треба ворожити. Ми й так знаємо, що нас чекає попереду (Гончар, III, 1959, 94).

4. перех. і неперех. Зволікати з чим-небудь, не діяти, вагаючись. [Ленін:] Маркс і Енгельс вчили пролетаріат - оборона є смерть збройного повстання. Чекати не можна, бо можна загубити все (Корн., I, 1955, 195); // Бути відставленим, перенесеним на якийсь час. В свято, от як тепер, коли буркотлива мати поснула, батько молиться, а робота чекає будня, дівчина не знає, що з собою чинити (Коцюб., I, 1955, 285); // перев. у формах наказ. сп. Несподівано обривати свої або чиїсь дії, рухи, мову і т. ін., звертаючись до себе чи із закликом до співрозмовника (співрозмовників). - Чекайте, чекайте, що ж там робиться? - хотів допитатись Мар'ян (Стельмах, І, 1962, 190); - Чекай, хлопче, а де ж твій тато? - спитав з високого коня білявий улан (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 17); // Погрозливе звертання до кого-небудь. - Нема... Покинув... Через Домніку покинув... Але чекай! Та що йому зробиш?.. Одружиться, а я... покинута, знеславлена... (Коцюб., I, 1955, 248); - Чекайте, ми ще прийдемо,- хотілося крикнути.- Відходимо ручаями, а сюди нас вернеться море! (Гончар, II, 1959, 128).

@ Чекати коло (з) моря погоди див. море.