ЧОРНИЙ, а, е. 1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший; протилежне білий. Коло брами стояла сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Н.-Лев., II, 1956, 206); Поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч (Коцюб., І, 1955, 70); - Давай нам [листівки],- звернувся Валентин до Лялі, - ми розмножимо з Борисом. У мене є чорна туш (Гончар, IV, 1960, 68); Павло, уже одягнутий - в чорному елегантному костюмі, в накрохмаленому комірці,- не одразу озвавсь на Чумакові слова (Головко, II, 1957, 477); Блищать на сонці парти чорні й голівки милі школярів (Сос., І, 1957, 411); // В одязі такого кольору. Трохи згодом у дверях показалася чорна баба з ціпком у руках (Коцюб., І, 1955, 319); // Який має шерсть, пір'я такого кольору. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка з червоним півнем (Вовчок, VI, 1956, 233); І яких тільки корів тут немає! І руді, й чорні, і чисті, й з плямами... (Хотк., І, 1966, 136); Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (Коцюб., І, 1955, 80); // нар.-поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Шевч., І, 1963, 131); Поховали Галю і чорну над нею могилу висипали (Вовчок, І, 1955, 165); Запорожці Демид Затуливітер і Лаврін Жереб стискали свої чорні брови, і від гордого хвилювання сльози набігали їм на очі (Довж., І, 1958, 259); [Дмитро:] Вислухайте мене. [Кряж:] Нема про що мені говорити з тобою... Ти чорним круком залітаєш в мою оселю, і тільки горе залишається після тебе... (Зар., Антеї, 1962, 259); // у знач. ім. чорне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого кольору. [Олена:] Одягнуся в чорне,- піду в черниці запишуся (Вас., III, 1960, 66); // у знач. ім. чорні, них, мн. Фігури в шахах або шашки такого кольору на протилежність до білих. У розв'язанні [шахових] триходових задач треба проаналізувати всі основні варіанти, тобто такі, де у чорних є активний захист від мата (Веч. Київ, 5.I 1971, 3).

@ Абсолютно чорне тіло див. абсолютно; Чорна буря - шквалистий сухий вітер (перев. в степу, пустелі), що переносить на далеку відстань велику кількість пилу, піску та вивітреного поверхневого ґрунту. Дніпровська вода йде в посушливі степи.. Тепер тут не страшні будуть ні "чорні бурі", ні вітри-суховії, які завдавали великої шкоди степовому землеробству (Рад. Укр., 16.IX 1953, 3); Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі (Гончар, І, 1959, 3); Чорна ікра - ікра осетрових риб. Найбільш поживною і смачною закускою є чорна ікра осетрових риб (зерниста, паюсна.. ) (Укр. страви, 1957, 70); Чорна кава; Чорне кофе - міцна кава без молока, вершків. Пообідавши, він велів подати собі чорну каву (Фр., VIII, 1952, 381); Чорне дерево - деревина деяких цінних порід тропічних дерев, темного кольору, що використовується для виготовлення високоякісних меблів, духових музичних інструментів і т. ін. В противагу дуже важкому чорному дереву, з якого зроблено африканського божка, біле дерево навдивовижу легке, буквально, як пір'їнка (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 45); Чорне духівництво (духовенство) - частина православного духівництва, яка суворо дотримується чернечої обітниці; чернецтво; Чорне золото див. золото; Чорне скло, спец. - оптичне скло, непрозоре для видимого діапазону електромагнітних хвиль, прозоре для коротших за видимі хвиль - ультрафіолетового проміння і довших - інфрачервоного проміння; Чорний дуб - морений дуб. В пісках крутого берега Десни рибалки нещодавно знайшли невідомий дерев'яний предмет. Коли його відкопали, то виявилося, що це 13-метровий стародавній човен, видовбаний з цільного чорного дуба (Наука.., 9, 1961, 50); Чорний пар див. пар¹; Чорний чай - сорт чаю, що дає темний настій; напій з цього сорту чаю; Чорні клобуки - давньоруська назва торків, печенігів та інших кочових тюркських племен, які з кінця XI ст. жили в південних і південно-східних володіннях Київської Русі. Літописи згадують тюркське плем'я берендеїв, або чорних клобуків. У XI-ХIIІ століттях.. берендеї кочували на півдні Перепетового поля, на берегах Росі (Знання.., 8, 1969, 19).

@ Видавати біле за чорне - тлумачити щось не так, як є насправді, а навпаки. Наші недруги із шкури пнуться, аби видати біле за чорне й навпаки (Літ. Укр. 4.I 1966, 1); Малювати (зображувати і т. ін. ) чорними фарбами кого, що - показувати кого-, що-небудь у непривабливому вигляді. Як правило, поміщиків, чиновників, багатіїв Квітка малює чорними фарбами, як щось антинародне по самій своїй природі (Веч. Київ, 10.XII 1968, 3); Працювати як чорний віл див. працювати; Чорна кішка пробігла поміж (між) ким див. кішка; Чорний кіт пробіг поміж (між) ким див. кіт; Чорний, як сім галок див. сім; Чорний, як смоль див. смоль; Чорним по білому див. білий.

2. Темний, темніший у порівнянні із звичайним кольором. Обличчя в нього було сухе, як кістка, жовте - аж чорне (Мирний, IV, 1955, 256); - Діду, а чого на місяці такі чорні плями? (Стельмах, І, 1962, 244); // Не осяяний світлом, темний. Вони стрепенулись і витріщеними очима уп'ялись у чорні шибки, в які лізли з саду обліплені снігом гіллячки дерев (Коцюб., І, 1955, 403); У чорні смолисті вікна дріботів дощ (Гончар, III, 1959, 191); // Непроглядний, густий, темний (про хмару, дим, воду і т ін.). Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Шевч., І, 1963, 66); Навкруги чорне страшне море, безодня води й гніву (Ю. Янов., II, 1958, 41); В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору, а через те сутінь по кутках здається зовсім чорною (Л. Укр., II, 1951, 194); Чорний дощ періщив у шибки, гуркотів од вітру бляшаний дах, і від цього в освітленій кімнаті було ще затишніше (Гончар, III, 1959, 132); Сонце заходило червоно, на вітер; на тлі вечірньої заграви чітко вимальовувався хутір Вишневий, кострище заходу поступово гасло, із степу вже підкочовувала густа і чорна, як вода у весняну ніч, темрява (Тют., Вир, 1964, 14); // Затемнений (про скло). У жовтому чесучевому піджаку, в чорних окулярах і без шапки височів серед пінного прибою квітів батько (Смолич, II, 1958, 8); // Огорнутий, оповитий темрявою, дуже темний, похмурий. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Фр., III, 1950, 8); Раїса задивилась, як курився над землею, немов дим, білий пісок і пеленою закривав далеку смугу чорного бору (Коцюб., І, 1955, 308); // у знач. ім. чорна, ної, ж., розм. Те саме, що в'язниця. Мотря майнула аж у волость. Чіпки вже не застала: посадили в чорну (Мирний, І, 1949, 292); // Вигот. з темного, житнього борошна. Сідає й Грицько коло Чіпки, розв'язує свою торбу, виймає з неї сухарі-чорні, як земля, і снідають обидва разом (Мирний, І, 1949,149); //Темноволосий і смуглий; чорнявий. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Л. Укр., III, 1952, 669); За кущами ліщини стоїть Варчукова бричка, а на лискучих спинах вороних грають місячні смуги. З-за коней підводяться сухий, чорний, мов циган, Варчук і широкоплечий, оторочений волохатим колесом волосся Ларіон Денисенко (Стельмах, II, 1962, 44); // Темний від загару, засмаглий на сонці. Надвечір тільки повернув [Кирило] втомлений, чорний од сонця, як циган, з руками, повними квітів (Коцюб., II, 1955, 210); Повернувся [Остап] аж восени. Чорний од смаги й худий (Головко, II, 1957, 400); // Темношкірий (як ознака раси). Зараз Юруш взяв нагайку в руки й погнав слуг, наймитів та чорних невільників на роботу в поле (Н.-Лев., III, 1956, 296); Плачем великим ридали невільниці чорні (Л. Укр., І, 1951, 424); // у знач. ім. чорні, них, мн. Про людей, які належать до цієї раси. Знайшовся голос, що на цілий світ Промовив: чорні! білі! жовтолиці! Гуртуйтеся під прапором одним! (Рильський, І, 1956, 171); - Всім народам - білим, і чорним, і жовтим - посилаємо сьогодні свій революційний привіт з червоного Скадовська - розпалено гукає вона через голови людей кудись, здається, аж за горизонт (Гончар, II, 1959, 67); // у знач. ім. чорний, ного, ч.; чорна, ної, ж., розм. Негр, негритянка.

Чорна дорога - автогужовий шлях, покритий смолистими речовинами (бітумом, дьогтем, смолою).

@ Збираються (збиралися, зібралися) чорні хмари див. збиратися; Наганяти (нагонити, нагнати) чорну хмару див. наганяти; Чорна кров: а) див. кров; б) (діал. ) венозна кров; Чорний хліб: а) хліб, що випікається перев. з житньої муки. На столі масло, жовте, тверде, наче щоки сільської молодиці, густа сметанка і чорний хліб (Коцюб., II, 1955, 245); Мені довелось галіфе промінять на чорного хліба буханку (Сос., І, 1957, 453); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб і на разову паску (Стельмах, І, 1962, 32); б) що-небудь, зароблене важкою, виснажливою працею; Чорні гриби - гриби, які темніють від сушіння (напр. маслюки, моховики, підосичники і т. ін. ).

3. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою і т. ін. - Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні,-- бувало командує [Кирило] (Мирний, І, 1954, 154); По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках, а нарешті, по залізних лопатах та всяких робочих струментах, що визирали крізь полудрабки, можна було пізнати, що то робітники (Коцюб., І, 1955, 195); Ми в'їхали у передмістя. Чорні, закурені стояли там будинки, суворі та не пишні (Л. Укр., I, 1951, 236); //Не випраний; нечистий. - Який став тепер [Гриць]! Сором межи люди показатися: та він і в неділю в чорній сорочці (Март., Тв., 1954, 62); Перед ним стояли люди в чорних, як сажа, сорочках (Н.-Лев., II, 1956, 205); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати. Білизна була чорна, пахла землею, димами, і в Орисі стискалось серце, коли вона принюхувалась до неї (Тют., Вир, 1964, 380).

@ Тримати (держати) в чорному тілі див. тіло.

4. Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо (про роботу, працю). Вихованиці [вихованки] жили у неї в селі і.. робили безплатно всю чорну роботу сільських куховарок, наймичок та робітниць (Фр., VI, 1951, 349); Кульжан цілими днями тягала тепер з річки бурдюки води, місила босими ногами гній для кизяків і робила всю важку чорну роботу (Тулуб, В степу.., 1964, 68); // Який потребує багато сил, витривалості тощо; копіткий. Я тямлю, що справа наша вимагає іншої служби від мене. Але й "чорна робота" редакційна теж не загожує [загоджує] (Л. Укр., III, 1952, 692).

5. Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін. ). Раїса.. поторсала колодкою на дверях од чорних сіней - нікого й нічого (Коцюб., І, 1955, 309); На чорній кухні, де жили дівчата, Уляна Григорівна ще раз наказала Малашці годувати козака досхочу і нічого для нього не шкодувати (Добр., Очак. розмир, 1965, 185).

Чорна біржа - те саме, що Чорний ринок (див. ринок); Чорний двір; Чорне дворище - задній двір з приміщеннями для наймитів, тварин, реманенту, господарських знарядь і т. ін.- Навіщо ти держиш Уласа на чорному дворі? (Н.-Лев., III, 1956, 301); Чорний двір просторо розлігся зразу ж за парком і межував з другого боку із скотним двором (Головко, А. Гармаш, 1971, 383); Сідаюче сонце з-за садка пишно обливало своїм світом чорне дворище, на котрому слонялося п'яне кріпацтво (Мирний, IV, 1955, 163); Чорний ринок див. ринок; Чорний хід - прохід у будівлі, признач. перев. для господарських потреб. Біля дверей чорного ходу сріблястим голоском залився дзвоник, скликаючи вихованців на обід (Добр. Ол. солдатики, 1961, 35); Чорним ходом з двору ми потрапили на сходи (Сміл., Сашко, 1954, 163); Він уже хотів одімкнути двері, але передумав і взяв Романа за руку: - Ні, краще ходімо сюди. Чорним ходом випущу... (Головко, II, 1957, 605).

6. спец. Необроблений або оброблений частково, начорно. Чорна гайка.

7. заст. Який належить до нижчих верств суспільства, до трудового народу; простонародний. І почав чорний люд розходитись. Замовкли й музики, затихли й скоки, і веселі гопаки по полю (П. Куліш, Вибр., 1909, 174); Хіба не чує кожного дня княгиня Ольга, що чорні люди чинять татьбу й розбої на її дворах, переорюють межі її земель,.. потай б'ють бобрів на гонах, звіра в лісах, рибу в княжих ріках (Скл., Святослав, 1959, 53).

Чорна кістка, заст. - люди недворянського походження. - На конюшню, хлопське бидло, батогами запороть! Не давать ні пить, ні їсти, на соломі хай згниє! Буде знати чорна кістка, де його, а де моє! (Сос., I, 1957, 351); Чорна рада - загальна козацька рада, скликана в 1663 р. поблизу Ніжина для обрання гетьмана Лівобережної України, в якій брало участь селянство і міська біднота (чернь). - Окаянна сірома нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспільству. Хіба не чув ти поголоски про чорну раду? - Химера, батьку! (П. Куліш, Вибр., 1969, 85); Чорний переділ див. переділ¹; Чорні люди: а) російські селяни в XIV-XVII ст., які жили на так званих чорних, тобто державних, землях; чорносошні селяни; б) частина посадських людей, що сплачували державні податки, трудящі маси міського населення в XVI- XVII ст.

8. перен. Важкий, безпросвітний, безрадісний. Біг він до дівчини - чорна туга з ним... Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився - треба! (Вовчок, І, 1955, 151); [Кассандра:] Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю (Л. Укр., II, 1951, 280); Ні, я знаю, чом нудьгую, Ні, я знаю, звідки сум: То розлука, зла гадюка,- Вся причина чорних дум (Крим., Вибр., 1965, 37); Жартує чоловік та сміється, нібито й хвороби в нього ніякої.. Що вже з нього було б, коли б ото кістки не боліли, коли б чорна жура не сушила весь час голови? (Збан., Сеспель, 1961, 73); Здається, треба втішатися чоловікові, але замість радості надбання чорна гризота судомить душу Терентія (Стельмах, І, 1962, 460); З телячих вагонів виглядали вояки з виразом чорної безнадії, немовби їх завезли на шибеницю (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 298); Я пам'ятаю чорний жах, як ніч гриміла горобина... Ти партизанкою в степах за сонце билась, Україно! (Сос., Щастя.., 1962, 110); - І від тебе вже другий місяць немає жодної звістки? Я стала боятись листоноші - а може, чорний лист несе? (Панч, В дорозі, 1959, 105); І раптом горе, чорне та безкрає, його притисло важко, як гора (Голов., Поезії, 1955, 92); // Пов'язаний з труднощами, незгодами (про час). Антон і Катерина добре бачили, що на їхні голови насувалася чорна година (Чорн., Визвол. земля, 1959, 8); Чорні дні переживав плацдарм. Кожен з бійців знав, що небезпека тепер подвоїлась (Гончар, II, 1959, 374); // Нахмурений, занепокоєний, сумний. Командир чорніший ночі. Командир думає пекучу думку: як повідомити своїх, як урятувати загін? (Донч., І, 1956, 53); // Згубний, виснажливий (про хворобу).

Чорна віспа - народна назва важкої форми віспи, при якій віспини набувають темно-синього забарвлення. - Уже як тільки вона не костила, чого тільки не накликала на його голову! І пранці, і чуму, і чорну віспу (Головко, А. Гармаш, 1971, 286).

@ На (про) чорний день зоставатися (бути і т. ін. ) - залишатися на час нестатків; На (про) чорну годину мати (берегти, лишати, відкладати і т. ін. ) що - передбачаючи скрутний час, пору, берегти, відкладати частину чого-небудь наявного. - І вирішив хоч що-небудь придбати... Хай буде на чорний день,- і показав рукою на кучі різного краму (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 167); У кого зосталася яка копійка про чорний день,- той і ту витрушував (Мирний, II, 1954, 125); У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки, потай чоловіків, на чорну годину (Март., Тв., 1954, 208); Поплатив чи не поплатив [ріпник] за харч, відложив чи не відложив що на чорну годину, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); Чорна меланхолія - дуже похмурий, сумний настрій, гнітюча нудьга, безнадія. - У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат, що з причин грошевих або, може, й моральних мають впасти в "чорну меланхолію" (Хотк., І, 1966, 51); Чорна смерть, заст. - чума; Чорний день - скрутний час; Чорні злидні-дуже великі злидні. -Хіба я не знаю, що неписьменному,- як сліпому. І Пилипкові треба... Бідне, так просилося в школу. Та як же ти його пошлеш, коли в хаті чорні злидні (Речм., Весн. грози, 1961, 47).

9. перен. Власт. злісній, низькій, підступній людині. Руки білі, а сумління чорне (Укр.. присл.., 1963, 101); - Попи співають і чорними устами хвалять господа бога, а на ризах в них кров... людська кров... (Коцюб., II, 1955, 177); [Мессія:] Ти не наводь обмови зайвої на власну душу,- такою чорною вона не може бути (Л. Укр., II, 1951, 113); - Ви ще почуєте ім'я Чорного Себастьяна. В мене на голові менше сивого волосся, аніж на його чорній совісті забитих людей (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 27).

@ Чорна злість (злоба) - дуже велика ненависть, ворожість. [Лесь:] Ну, а тебе - судитиме народ І суд народний. Руки у крові, А чорна злість твою сточила душу. Чого хотів ти? Знов вернуть собі Маєток, палац, сад і полонини (Забашта, Пісня.., 1961, 209); Нікого не послухався Павло. Посватався до Марії. Брати сердились, кипіли, але що вдієш - охололи. Тільки чорну злобу на рідного брата затаїли (Збан., Сеспель, 1961, 348); Чорна невдячність див. невдячність; Чорна справа; Чорне діло - підступна, брудна справа, що викликає загальний осуд. В околишніх селах і лісах бандерівці подекуди робили свою чорну справу, але в Гряді.. досі було спокійно (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 66); Чорна хвороба - падуча хвороба; епілепсія.- Товаришу, без "пане", - поправляє його Костюченко і посміхається.- А, так, так. Коли ж запхався мені той пан у голову, щоб його чорна хвороба вдарила, що й викинути не можу (Тют., Вир, 1964, 356); Чорної пам'яті див. пам'ять.

10. перен. Вкрай ворожий, реакційний, контрреволюційний. Вона [пісня] знайшла своє місце в арсеналі засобів духовного озброєння народних месників, які внесли свій великий вклад у розгром чорних сил фашизму (Мист., 4, 1965, 7); Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум'я правди, що палало в трудах Сєченова, Павлова, Менделєєва, Тімірязєва, і імена цих і інших геніальних учених супроти волі царських сатрапів стали гордістю світової науки (Рильський, IX, 1962, 149); На південь! На Врангеля! Смерть чорному баронові! Мабуть, із часу незабутніх Жовтневих штурмів не знала країна вибуху такого бурхливого революційного піднесення, як у ці дні літа двадцятого року (Гончар, II, 1959, 302).

11. перен. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний.

Чорна дошка див. дошка; Чорна книга - книга в дореволюційній школі для запису прізвищ тих, хто провинився, та їх провин; Чорна пляма - те, що ганьбить, плямує чию-небудь репутацію; Чорні сотні - назва реакційно-монархістських банд озброєних погромників, що діяли в Росії в період революції 1905- 1907 рр.; Чорні списки - таємні списки революційно настроєних людей в країнах з реакційним режимом, які складаються для вчинення розправи над цими людьми. Два тижні в руднику пройшли, Аж поки "чорні списки"- слідом За ним [К. Є. Ворошиловим] - з Алчевська добрели (Мас., Сорок.., 1957, 429).

12. Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Він одійшов од тину і почав никати попід вербами та поміж кущами калини, розгортав кущі чорної смородини, ніби шукав стиглих ягід (Н.-Лев., VI, 1966, 305); Горіх чорний придатний для степового лісорозведення (за винятком зони каштанових ґрунтів ) (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 72); Існує, щоправда, вид павуків - "чорна вдова", - отрута якого у п'ятнадцять разів сильніша за отруту гримучої змії (Наука.., 12, 1965, 50); В наш час чорних лебедів як декоративних птахів розводять у багатьох країнах (Наука.., 8, 1971, 66); Крім коропа, новоселами Кременчуцького моря незабаром стануть чорний амур, товстолобик, різні породи сигових та осетрових риб (Рад. Укр., 14.III 1971, 6); Чорний фосфор утворюється з червоного при нагріванні його до 350^o під тиском у кілька сот атмосфер (Заг. хімія, 1955, 368).

@ Чорна калина див. калина; Чорна металургія - головна галузь важкої промисловості, завданням якої є виробництво чорних металів та їх первинна обробка. Чорній металургії належить виняткова роль у створенні матеріально-технічної бази комунізму і дальшому могутньому розвитку продуктивних сил країни (Ком. Укр., 6, 1960, 22); Чорна ніжка див. ніжка; Чорна тополя див. тополя; Чорний ліс - листяний ліс; чорноліс; Чорний порох, спец. - вибухова суміш з калієвої селітри, сірки та вугілля. Суміш вугілля, селітри й сірки - це звичайний чорний (мисливський ) порох, яким стріляють з рушниць (Уроки.. хіміка, 1956, 37); Для закладання зарядів у шпури можна користуватися різними вибуховими речовинами: чорним порохом,динамітом,амонітами (Таємн. вапна, 1957, 30); Чорні метали див. метал.

13. заст. За марновірними уявленнями - чарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою.

Чорна магія див. магія; Чорна сила - нечиста сила; Чорне слово - лайка, лайливий вислів із згадуванням чорта.