штормило
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штормило | штормили |
Родовий | штормила | штормилів |
Давальний | штормилові, штормилу | штормилам |
Знахідний | штормило | штормили |
Орудний | штормилом | штормилами |
Місцевий | на/у штормилі | на/у штормилах |
Кличний | штормиле | штормили |
штормити
ШТОРМИТИ, мить, недок. Бути дуже розбурханим під час шторму (про море, озеро). Море штормить. Хвилі мов гривасті леви, кидаються на гігантську залізобетонну споруду, розбиваються об неї... (Рад. Укр., 7.У 1963 4); // безос.- Ні. Нам не холодно. Ще не штормить, а так собі, зюйд-вест... (Кучер, Трудна любов, 1960, 273) Всю ніч штормило так, що багато пасажирів не спало. Деякі мовчки стогнали, загойдані (С. Ол., З книги життя, 1968, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шторму | штормимо |
2 особа | штормиш | штормите |
3 особа | штормить | штормать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штормитиму | штормитимемо |
2 особа | штормитимеш | штормитимете |
3 особа | штормитиме | штормитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | штормив | штормили |
Жіночий рід | штормила | |
Середній рід | штормило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штормімо | |
2 особа | шторми | шторміть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | штормячи | |
Минулий час | штормивши |