щохвилинки
ЩОХВИЛИНКИ, присл. Пестл. до щохвилини. Навіть сам старший брат.. як узяв на себе чоботи та вийшов - іде та все оглядається та зупиняється раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: - Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти? (Вовчок, І, 1955, 292); Він щохвилинки мусив одриватися від розмови, щоб когось відтягти за штанці, або дати стусана, або цитьнути... бо ж тієї малечі було понад десяток (Досв., Вибр., 1959, 54).