яснина
ЯСНИНА, и, ж., розм. Ясна погода. Воям князя Святослава щастило. Усю дорогу, аж до порогів, стояла незвичайна яснина (Скл., Святослав, 1959, 330); // Світлість, прозорість чого-небудь. Коли дим розплився, він побачив над собою синю яснину недосяжного неба і обсмалене, розщеплене верхів'я дерева (Гончар, IV, 1960, 383).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яснина | яснини |
Родовий | яснини | яснин |
Давальний | яснині | яснинам |
Знахідний | яснину | яснини |
Орудний | ясниною | яснинами |
Місцевий | на/у яснині | на/у яснинах |
Кличний | яснино | яснини |