інститутський
ІНСТИТУТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до інститут 1, 2. [Куц:] Доведеться поширювати інститутську лабораторію (Мороз, П'єси, 1959, 214); // Пов'язаний спільним навчанням, науковою працею й т. ін. в інституті. Ранком Олег виїхав з Харкова на Дніпрельстан разом із своїм інститутським товаришем (Голов., Тополя.., 1965, 80); // Який відбувається (відбувся) в інституті, пов'язаний з ним. Інститутська історія забулась, а примхлива фортуна незмінно сприяла щасливому Сачкові (Дмит., Розлука, 1957, 25).
2. заст. Власт. інститутці. Ця інститутська манера в немолодій жінці дратувала його (Коцюб., І, 1955, 407).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інститутський | інститутська | інститутське | інститутські |
Родовий | інститутського | інститутської | інститутського | інститутських |
Давальний | інститутському | інститутській | інститутському | інститутським |
Знахідний | інститутський, інститутського | інститутську | інститутське | інститутські, інститутських |
Орудний | інститутським | інститутською | інститутським | інститутськими |
Місцевий | на/у інститутському, інститутськім | на/у інститутській | на/у інститутському, інститутськім | на/у інститутських |