slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

інший

ІНШИЙ, а, е, займ. означ. 1. Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий. Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами (Шевч., І, 1963, 25); У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаецький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї (Гончар, III, 1959, 220); Ще не встигли розійтись комбідівські збори, як селом обережно засновигали інші постаті (Стельмах, II, 1962, 92); // Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. Що вік, то інший світ (Номис, 1864, № 7946); І Данило інший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови, і на устах ласкавий усміх (Вовчок, І, 1955, 99); - Орлюк! - Єсть сержант Орлюк! Генерал Глазунов підійшов до сержанта. - Ви мене пам'ятаєте? - запитав він зовсім іншим, тихим голосом (Довж., І, 1958, 309); // у знач. ім. інше, шого, с. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. Він зовсім про інше марить (Л. Укр., І, 1951, 311); Артема цікавило не це, доїдуть вони чи не доїдуть до фронту. Його цікавило інше: ешелон той зараз на станції чи, може, поїхав? (Головко, II, 1957, 527); // Протилежний зазначеному. - А може, тебе доля занесла куди в далеку чужину, на інший край світу (Мирний, II, 1954, 65); Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями, що котяться одна за одною й котяться, і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Янов., II, 1958, 50); // Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою. Поговорив [парубок] з дівчиною - вже й каже, що полюбив.. На другий день побачив не то красивішу, а тільки іншу, вже вп'ять [знову] сю любить, а про учорашню і не згадує! (Кв.-Осн., II, 1956, 306); Зв'язані незримими нитками З усіма наземними краями, Люди наміряються свій лет І до інших скерувать планет (Рильський, III, 1961, 70); Кошти партії та її організацій складаються з членських внесків, доходів від підприємств партії та інших надходжень (Статут КПРС, 1961, 29); // у знач. ім. інший, шого, ч.; інша, шої, ж.; інші, ших, мн. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об'єднаних спільною ознакою. - Молодую мою силу Багаті купили; Може й дівчину без мене З іншим заручили... (Шевч., І, 1963, 253); З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (Гончар, III, 1959, 198).

В іншому разі - інакше. Отже, повинно зостатися щось од огню непорушне: В іншому разі матерія спершу в ніщо б оберталась І вже з нічого речей розмаїтість у нас поставала (Зеров, Вибр., 1966, 144); Інша річ (справа); Інше діло, рідко - не такий самий стан речей; дещо інакше.- Вже я не прийду, і не дожидай мене, і не шукай мене. Інше діло, якби я посватана була (Кв.-Осн., II, 1956, 51); [Кнуриха:] Звісно, ви черниці, йому [богу] служите.. А ми, миряни - зовсім інша річ (Мирний, V, 1955, 67); Я пишу мемуари.. Інша справа тепер. Я пишу насамперед для себе, і мені все цікаво (Ю. Янов., II, 1958, 31); Іншими словами - інакше кажучи; Іншої думки [бути] про кого, що - мати не такий погляд на кого-, що-небудь, як хтось. [Любов:] Нам з Орестом належить надгорода.. [Орест:] Моя мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки (Л. Укр., II, 1951, 8); Налетіли [американці] на заводи, коли німців уже тут не було.- Промахнулись, виходить,- пожалкував Хома.. Робітники були іншої думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а навіть обурював (Гончар, III, 1959, 425); Не хто інший, як...- саме ця особа. - Хоч і рік стерегтимете мене, а на другий оддамся таки не за кого іншого, як за Йвана Золотаренка (Вовчок, І, 1955, 24); Чутка про те, що побито іскрівців і що командир «Іскри» не хто інший, як колишній голова троянівської артілі Оксен, облетіла район одним подихом (Тют., Вир, 1964, 540); Не що інше, як... - саме це. Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ганком вілли (Коцюб., І, 1955, 286); Отже, все те, що порожняву може в собі замикати, Єсть не що інше, як тільки матерії злучення щільне (Зеров, Вибр., 1966, 139); Тією або (чи) іншою мірою; У тій або (чи) іншій мірі див. міра; Той або (чи) інший - якийсь, певний, один із кількох. Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Л. Укр., V, 1956, 126); Я ні хвилини не думав, щоб той або інший куточок До володіння свого приорати і вирівнять межі (Зеров, Вибр., 1966, 259); Хтось (хто, дехто, хто-небудь) інший - не ця особа. - Ти, Насте, бачила когось іншого, що схожий на мене..? (Н.-Лев., III, 1956, 270); Гадок у нього було небагато, але ті, які були, не позволяли йому, як декому іншому, проявляти свою силу (Хотк., II, 1966, 151); Навіщо все це добувати мусить Василь? Нехай би інший хто поклопотався, чи ж мало добрих людей на селі? (Довж., І, 1958, 73); Чийсь інший - який належить не цій особі. Коли салашистський диктор на хвилину замовк, з ефіру пролунав чийсь інший грізний голос (Гончар, III, 1959, 228); Щось (що, дещо, що-небудь) інше - не цей предмет, явище і т. ін. [Кембль:] Річард молодий, а тим, що він не любить пиятики, з дівчатами не водиться, то мусить чим іншим бавитись (Л. Укр., III, 1952, 32); Комісар уже не дивився в їх бік.. і розмовляв з Храповим про щось інше (Тют., Вир, 1964, 360).

@ В іншому світлі бачити (розглядати і т. ін. ) див. світло; З іншого тіста [зроблений, зліплений] див. тісто; Іншими очима дивитися (бачити і т. ін. ) див. око; Іншої заспівати див. заспівати.

2. перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта. Шкільна кімната. Річард сидить на кафедрі, перед ним ученик читає з книжки; інші ученики - підлітки й дорослі - сидять по лавах (Л. Укр., III, 1952, 86); - Дивно, що ми говорили навіть тоді, коли мовчали... Що наші думки звучали в одповідь, як інші струни, коли зачепиш одну (Коцюб., II, 1955, 292); - Бачу, що ти інше, небесне створіння, ніж усі ми, і далеко до тебе всім іншим жінкам і дочкам (Довж., І, 1958, 245); // у знач. ім. інші, ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта (про людей). Старший брат сів на лавці, а усі інші у рядочок коло його (Вовчок, І, 1955, 298); Коли б це на неї так поглянув хтось з парубків, вона б одразу щось відрізала, але ж Роман зовсім не схожий на інших (Стельмах, I, 1962,129); // у знач. ім. інше, шого, с., перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). У всьому іншому маюся, як і досі (Л. Укр., V, 1956, 228); Стримано запитав [Блаженко] півголосом, де брат. - Живий! - заспокоїв його Сагайда. - Вуса засмалив за ніч, а все інше в порядку... (Гончар, III, 1959, 165).

І таке інше (і т. ін.) див. і2; Крім усього іншого, у знач. вставн. сл.- слід ще додати, що... Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували; крім усього іншого, їй ще й просто подобалось одержувати потай записки під час контрольних чи бути в центрі уваги всього класу, що силкується вирятувати її (Гончар, Тронка, 1963, 39).

3. Один із багатьох; деякий, який-небудь. Інша рада гірш як зрада (Номис, 1864, № 6131); Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Мирний, II, 1954, 52); - Плаче [худоба], кажете?- задумався Лесь. - Тяжче людини. А в інших корів аж молоко сочиться (Стельмах, І, 1962, 564); // у знач. ім. інший, шого, ч.; інша, шої, ж. Один (одна) із багатьох; дехто. Може, дуже тяжко та важко йому було, що, може, інший і не стерпить? (Кв.-Осн., II, 1956, 122); - А коли стрижка [овець] настає? - вигукнув Корній. - Поту не менш проллєш, як інший біля домни!.. (Гончар, Тронка, 1963, 15); // під час переліку, іноді повторюючись. Дехто з перелічуваних; частина. Душа товкала [штовхала] душу в боки І скриготали, мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, інший ліз (Котл., І, 1952, 131); Інший турбує веслом простори морів небезпечних, Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні (Зеров, Вибр., 1966, 217); У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами (Тют., Вир, 1964, 194).

В інший час; Інший раз - іноді, часом. Маленьке лихо в інший час І значним людям докучає (Гл., Вибр., 1951, 133); Як скінчу життя стражденне, Спогадайте інший раз - .. Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (Граб., І, 1959, 360).

4. у знач. присл. і присудк. сл. інше, рідко. Не так, як досі; інакше. [Річард:] То вже було давно. Тепер я інше думаю, матусю (Л. Укр., III, 1952, 58); - Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно! Коли б уже хоч гірше, так інше! - думала Олександра (Коцюб., І, 1955, 67).

@ Іншим разом: а) не тепер, не цим разом. Христя зам'ялася. - Багато, бабусю, казати. - А багато, то хай іншим разом - кращим часом (Мирний, III, 1954, 306); Мала Вам ще щось багато писати, але сьогодні позабувала все якось, нехай вже коли іншим разом (Л. Укр., V, 1951, 42); б) іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: - Знаєш, друже... Ермітаж відбудували (Гончар, III, 1959, 240); Між (межи) іншим: а) (присл.) не надаючи особливого значення, особливої уваги; побіжно. Байдужіше, принаймні зовні, ставився [Павлуша] до успіхів Гришкових, хіба що іноді не стримається - ущипливо натякне на «волячі хвости» або так, мовби між іншим, заведе розмову про гімназію (Головко, II, 1957, 262); Крім троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці (Тют., Вир, 1964, 170); б) (у знач. вставн. сл.) до речі. Йому [М. Горькому], межи іншим, дуже потрібна книжка Клоустона в перекладі Кримського, але я не можу дістати (Коцюб., III, 1956, 340); - Між іншим, ви помічали, з кого виходить найбільше героїв у бою? (Гончар, III, 1959, 25); Що іншого (інше), діал. - не так, зовсім інакше. - Ну, от же й ваш Іван до школи ходить. - Ба, хлопець! Хлопцям що іншого! - Дарка оживилась (Л. Укр., III, 1952, 642); [Аецій Панса:] Е, ні, не вдався я до того зроду, щоб тут у Римі жити. Не тепер мені й звикати. Вам що інше, звісно, ви молоді (Л. Укр., II, 1951, 357).

інший - займенник (означальний)
ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийіншийіншаіншеінші
Родовийіншогоіншоїіншогоінших
Давальнийіншомуіншійіншомуіншим
Знахіднийінший, іншогоіншуіншеінші, інших
Оруднийіншиміншоюіншиміншими
Місцевийна/у іншому, іншімна/у іншійна/у іншому, іншімна/у інших

§ 3. І: інший
§ 17. Коли Ь не пишеться (п. 2): інший

Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум