ІСНУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Бути в дійсності; бути. Чи видавництво існує, чи припинило свою діяльність? (Мирний, V, 1955, 433); - Життя на Марсі існує, але чи єсть там люди і які вони, поки що невідомо (Тют., Вир, 1964, 42); Поки існує імперіалізм, людство не може бути спокійним за своє майбутнє (Програма КПРС, 1961, 24)

2. Бути живим; жити. [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині, часто розум і шкодить, - все залежить від умов, в яких чоловік існує (Кроп., V, 1959, 547); Душа чогось шукала, хотілося якось особливо існувати на землі, між людьми (Ле, С. Голубар, 1950, 46); - Для чого ви існуєте чи то, пак, живете? (Гончар, Тронка, 1963, 118).