абсентизм
АБСЕНТИЗМ, -у, ч. 1. Невиконання індивідом яких-небудь соціальних функцій у зв'язку з його відсутністю у певному місці в певний час. 2. Форма алкоголізму, при якій хворі вживають переважно полинову горілку (абсент); існує гіпотеза, що при абсентизмі частіші епілептоформові напади. 3.: <> Землеробський абсентизм – форма землеволодіння, при якій власник землі, не беручи участі у процесі виробництва, одержує грошовий дохід у формі ренти або прибутку. Політичний абсентизм – ухиляння виборців від участі у виборах до державних органів; взагалі політична пасивність населення.