білокрівці
БІЛОКРІВЦІ, ів, мн. (одн. білокрівець, вця, ч. ), біол. Білі кров'яні тільця; протилежне червонокрівці.
білокрівець
БІЛОКРІВЕЦЬ див. білокрівці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білокрівець | білокрівці |
Родовий | білокрівця | білокрівців |
Давальний | білокрівцеві, білокрівцю | білокрівцям |
Знахідний | білокрівець | білокрівці |
Орудний | білокрівцем | білокрівцями |
Місцевий | на/у білокрівці | на/у білокрівцях |
Кличний | білокрівцю | білокрівці |