бурун
БУРУН, а, ч. Навальна піниста хвиля. Вже не хвилі, а буруни вставали на морі, високі, сердиті, з білими грепн.ями (Коцюб., І, 1955, 392); З гір спадає водопад, буруни скажена стрибають по камінню (Донч., III, 1956, 213); * Образно. З долин, з узлісь - бурун пісень, Розливно кров збудилась давня (Еллан, І, 1958, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бурун | буруни |
Родовий | буруна | бурунів |
Давальний | бурунові, буруну | бурунам |
Знахідний | бурун | буруни |
Орудний | буруном | бурунами |
Місцевий | на/у буруні | на/у бурунах |
Кличний | буруне | буруни |
бурунити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | буруну | бурунимо |
2 особа | буруниш | буруните |
3 особа | бурунить | бурунять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бурунитиму | бурунитимемо |
2 особа | бурунитимеш | бурунитимете |
3 особа | бурунитиме | бурунитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бурунив | бурунили |
Жіночий рід | бурунила | |
Середній рід | бурунило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бурунімо | |
2 особа | буруни | буруніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бурунячи | |
Минулий час | бурунивши |