вілланела
ВІЛЛАНЕЛА, -и, ж. Жанр італійської, переважно неаполітанської, побутової вокальної музики багатоголосого складу 15 – 16-го ст., що виник із селянської народної пісні; музика світлого характеру, нерідко танцювальна; виконувалися без супроводу або з акомпанементом лютні; форма – куплетна з приспівом; зустрічаються вілланели любовно-ліричні, побутові, жартівливі, сатиричні, ігрові.