вдалині
ВДАЛИНІ (УДАЛИНІ), присл. 1. На далекій відстані. Вдалині тріпотіли вітрила човнів (Коцюб., II, 1955, 299); Вийшли танки з лісів, задвигтіла земля вдалині (Мал., II, 1956, 101); Удалині глухо виводили пісню. Співали дівчата (Досв., Вибр., 1959, 408).
2. Далеко попереду, в майбутньому. Вербова гілка зацвіла У мене на столі, Як символ сонця і тепла, Ще схованих в імлі, Як знак зеленої весни, Котра ще вдалині (Рильський, І, 1956, 309); Дивлюсь я в дні прийдешні - У комунізму дні. Вони - не вдалині (Дор., Єдність, 1950, 7).