відлога
ВІДЛОГА, и, ж. Частина верхнього одягу для захисту голови в негоду; коли немає потреби, її відкидають за спину; каптур. Надінь ти, Петре, свій жупан, А на жупан з відлогою свитину (Г.-Арт., Байки.., 1958, 138); Юрась.. натяг на голову відлогу плаща-дощовика й пірнув у темряву (Чорн., Визвол. земля, 1950, 209).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлога | відлоги |
Родовий | відлоги | відлог |
Давальний | відлозі | відлогам |
Знахідний | відлогу | відлоги |
Орудний | відлогою | відлогами |
Місцевий | на/у відлозі | на/у відлогах |
Кличний | відлого | відлоги |