вітати
ВІТАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і без додатка. Звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість. - Хто перший у хату ввіходить, то й здоровкається,.. кажу йому і, подаючи руку, вітаю: - Здрастуйте! (Мирний, IV, 1955, 361); Добривечір, голубко! Пишу ввечері, тому так і вітаю (Коцюб., III, 1956, 154); // Оплесками або словами виявляти приязнь, прихильне ставлення до когось. Тисячі трудящих міста.. стояли на тротуарах, вітаючи легендарних героїв (Гончар, II, 1959, 233); Усі присутні звелися на ноги і довго не могли заспокоїтись, вітаючи улюбленого письменника (Тич., III, 1957, 32); Відкриваючи вечір, Петро Панч вітає шахтарів від імені Спілки радянських письменників України (Літ. газ., 24.VIІІ 1950, 3).
2. перех., кого з чим. Висловлювати комусь почуття радості, задоволення з приводу якоїсь події, успіху та ін.; поздоровляти. Товариші весело вітали її з успіхом (Донч., VI, 1957, 163); Дві високі щогли прикрасились десятками різних прапорців. Корабель вітав населення Лебединого острова з рибальським святом (Трубл., II, 1955, 242).
3. перех., перен. Радісно сприймати, схвалювати що-небудь. Панас Мирний у своїй поезії "До сучасної музи" гаряче вітав революцію (Вісник АН, 5, 1949, 26).
4. перех. і без додатка. Гостинно приймати когось. - Милості просимо! садовіться, - вітає Лукашиха Павла (Вовчок, І, 1955, 167); [Хуса:] Я, власне, хтів тебе просити, щоб помогла мені гостей вітати (Л. Укр., III, 1952, 150); // чим, рідко. Пригощати, частувати. - Гарні гості, та не знаю, чим вас і вітати. Тепер петрівка, такий важкий час, - бідкалась Балашиха (Н.-Лев., II, 1956, 319).
5. перех., заст. Запрошувати. Шеляга виймає І за того остатнього Музику наймає, І нерівню титарівну У танець вітає!! (Шевч., II, 1953, 78); Дождались дівчата: вітають на дівич-вечір; вітають на весілля (Вовчок, І, 1955, 189).
6. неперех., рідко. Те саме, що заходити 1. Хто вірно кохає, той часто вітає (Номис, 1864, № 8757); // Гостювати в кого-небудь. Недавно те було, як ти 3 своїми рідними братами Вітав у нас... (Мирний, V, 1955, 298).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітаю | вітаємо |
2 особа | вітаєш | вітаєте |
3 особа | вітає | вітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітатиму | вітатимемо |
2 особа | вітатимеш | вітатимете |
3 особа | вітатиме | вітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вітав | вітали |
Жіночий рід | вітала | |
Середній рід | вітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вітаймо | |
2 особа | вітай | вітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вітаючи | |
Минулий час | вітавши |