замакітрити
ЗАМАКІТРИТИ, рю, риш, док., розм., рідко: @ Замакітрити світ (голову) кому - позбавити людину здатності розумно сприймати навколишнє, логічно міркувати. [Настя:] Оця ж скрипочка і світ мені замакітрила!.. Колись з серця розіб'ю її... (Кроп., II, 1958, 40); - Як стануть тебе відсилати від дверей де дверей, від номера до номера, то в кінці так замакітрять тобі голову, що вже сама не знаєш, чого від тебе хочуть і чого тобі від них треба (Вільде, Сестри.., 1958, 553).
ЗАМАКІТРИТИСЯ див. замакітрюватися.