ЗАСТИДАТИ, аю, аєш і ЗАСТИДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Засоромити. Пан учитель сказав, що догадується й знає, хто взяв клунок, він прирік застидати лиходія в присутності, всіх дітей (Ков., Світ.., 1960, 110); Застидив [пан] увесь мир (Барв., Опов.., 1902, 448).