заворушення
ЗАВОРУШЕННЯ, я, с., перев. мн. 1. Масовий вияв невдоволення кимсь, чимсь, протесту проти кого-, чого-небудь. У 1810-1811 рр. ..французька промисловість зазнавала великої кризи. Було багато безробітних, почалися робітничі заворушення (Нова іст., 1956, )2); У халіфаті часто піднімались народні заворушення (Іст. середніх віків, 1955, 50); Хвиля революційних заворушень котилась по Росії (М. Ол., Леся, 1960, 93).
2. рідко. Дія за знач. заворушитися 1. Враз я увесь відчув якесь дивне заворушення в камері (Кол., На фронт.., 1959, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заворушення | заворушення |
Родовий | заворушення | заворушень |
Давальний | заворушенню | заворушенням |
Знахідний | заворушення | заворушення |
Орудний | заворушенням | заворушеннями |
Місцевий | на/у заворушенні | на/у заворушеннях |
Кличний | заворушення | заворушення |