замести
ЗАМЕСТИ див. замітати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замету | заметемо |
2 особа | заметеш | заметете |
3 особа | замете | заметуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замів | замели |
Жіночий рід | замела | |
Середній рід | замело | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заметімо | |
2 особа | замети | заметіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замівши |
замолоти
ЗАМОЛОТИ, мелю, мелеш, док. 1. Почати молоти, розтирати зерно, перетворюючи його на борошно. Млин замолов (Сл. Гр.).
2. чим, розм. Почати махати. Собача замололо хвостиком, підбігло й почало тертися коло ніг (Вас., IІ, 1959, 341); Гнідко, вивернувшись на траві, наміряється перекинутись; хитнеться з боку на спину, підніме ноги вгору, замеле ними та й упаде на бік (Мирний, IV, 1955, 318).
3. перев. у сполуч. із сл. язиком, зневажл. Почати швидко говорити про що-небудь, не варте уваги. - Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! - замолов язиком Юруш (Н.-Лев., III, 1956, 296); [Семен:] Ну, замолов [Іван]! Починай-бо пісні! (Кроп., І, 1958, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замелю | замелемо |
2 особа | замелеш | замелете |
3 особа | замеле | замелуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замолов | замололи |
Жіночий рід | замолола | |
Середній рід | замололо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замелімо | |
2 особа | замели | замеліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замоловши |