зацвілий
ЗАЦВІЛИЙ, а, е. Який укрився цвіллю. Хата. Мати нездужала, Хліб зацвілий на столі (Рильський, Поеми, 1957, 286); І ось, нарешті, сидить Марія за весільним столом, у мокрій, зацвілій підвальній кімнаті пана Грабовського, в якого наймитує (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 32); // перен. Який відзначається застоєм, відсталістю. В цій зацвілій атмосфері єпархіального буття в'яли найбільш настійливі в живучості паростки, які й тримали сім'ю (Ле, Міжгір'я, 1953, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зацвілий | зацвіла | зацвіле | зацвілі |
Родовий | зацвілого | зацвілої | зацвілого | зацвілих |
Давальний | зацвілому | зацвілій | зацвілому | зацвілим |
Знахідний | зацвілий, зацвілого | зацвілу | зацвіле | зацвілі, зацвілих |
Орудний | зацвілим | зацвілою | зацвілим | зацвілими |
Місцевий | на/у зацвілому, зацвілім | на/у зацвілій | на/у зацвілому, зацвілім | на/у зацвілих |
зацвісти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацвіту | зацвітемо |
2 особа | зацвітеш | зацвітете |
3 особа | зацвіте | зацвітуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зацвів | зацвіли |
Жіночий рід | зацвіла | |
Середній рід | зацвіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зацвітімо | |
2 особа | зацвіти | зацвітіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зацвівши |