КІТЬ, КІТЬ-КІТЬ, виг., дит. Уживається в знач. присудка за знач. котитися. Марина.. підносить ту іграшку до очей малого, повертає перед ним на всі боки або покотить по долівці.- Кіть-кіть! - забавляє (Мирний, IV, 1955, 232); І знов щось гаряче по щоці - кіть-кіть... (Гр., І, 1963, 275).