карели
КАРЕЛИ, ів, мн. (одн. карел, а, ч.; карелка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Карельської АРСР. На півночі й північному сході вони [венеди] потім стикалися з окремими угро-фінськими племенами - предками естонців, фіннів, карелів, мордви, марі та інших народів (Іст. СРСР, І, 1957, 23); За Югом, за молодшим сином, особливо сильною була туга старої карелки (Шиян, Переможці, 1950, 6).
карел
КАРЕЛ див. карели.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карел | карели |
Родовий | карела | карелів |
Давальний | карелові, карелу | карелам |
Знахідний | карела | карелів |
Орудний | карелом | карелами |
Місцевий | на/у карелі, карелові | на/у карелах |
Кличний | кареле | карели |