клефти
КЛЕФТИ, -ів, мн. Грецькі селяни-партизани, які боролися проти турецького панування в Греції; клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії»; у 17–18-му ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці 17-го ст. легалізувати частину загонів клефтів, доручивши їм функції внутрішньої варти.
клефт
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клефт | клефти |
Родовий | клефту | клефтів |
Давальний | клефтові, клефту | клефтам |
Знахідний | клефт | клефти |
Орудний | клефтом | клефтами |
Місцевий | на/у клефті | на/у клефтах |
Кличний | клефте | клефти |