лізоцими
ЛІЗОЦИМИ, -ів, мн. Антибіотичні речовини білкової природи, що містяться у виділеннях людини, ряду тварин та в деяких рослинах; є ферментами, що спричинюють лізис деяких мікроорганізмів; застосовують як протимікробний засіб при лікуванні запальних захворювань очей і носоглотки.
лізоцим
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лізоцим | лізоцими |
Родовий | лізоциму | лізоцимів |
Давальний | лізоцимові, лізоциму | лізоцимам |
Знахідний | лізоцим | лізоцими |
Орудний | лізоцимом | лізоцимами |
Місцевий | на/у лізоцимі | на/у лізоцимах |
Кличний | лізоциме | лізоцими |