НАХМАРИТИ, рить, док., безос. Те саме, що нахмаритися 1. [Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (К.-Карий, І, 1960, 258); В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (Чорн., Визвол. земля, 1950, 176); Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (Донч., V, 1957, 206).