нахмаритися
НАХМАРИТИСЯ, риться, док. 1. безос. Покритися, заволоктися хмарами. У дворі гавкнуло цуценя; хтось одсунув віконце; да, мабуть, нічого не побачив, бо таки нахмарилось і зовсім темно було (Вовчок, І, 1955, 72).
2. перен. Те саме, що нахмуритися 1. - Вони [сини] для мене і здоров'я, і мета в житті. Хоч, відверто кажучи, - і знову, немов на дощ, нахмарився Єгорич, - такої... прямої мети у мене якраз і нема (Логв., Давні рани, 1961, 101).