наябедничати
НАЯБЕДНИЧАТИ, аю, аєш, док., розм. Донести кому-небудь про чиїсь, перев. погані, вчинки або й звести наклеп з бажанням нашкодити, зробити неприємність. - Як би ви почували себе, - продовжував капітан, - коли б я зараз сказав перед усім відділенням, що ви наябедничали на товариша. Га? (Багмут, Щасл. день.., 1951, 38); Леся зміряла його презирливим поглядом: - Уже встигли ви наябедничати? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 65).