ноократія
НООКРАТІЯ, -ї, ж. 1. Влада розуму. 2. Сукупність теоретичних філософських концепцій, які обґрунтовують еволюційну необхідність переходу від демократії до більш досконалої форми державного правління – влади інтелектуальної еліти з раціональним мисленням, яка виступає в ролі головної скеровуючої сили науково-технічного прогресу і соціально-економічного процвітання суспільства. 3. Вид політичного ладу або соціальної системи суспільства, яка заснована на пріоритеті людського розуму. // Влада людей, які визначають політику і функції держави на основі наукового аналізу соціально-економічних ситуацій у своїй країні і в світі і які прогнозують політику розвитку держави як нерозривної частини єдиної глобальної соціально-економічної системи.