обожнювач
ОБОЖНЮВАЧ, а, ч. Той, хто дуже захоплений ким-, чим-небудь; шанувальник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обожнювач | обожнювачі |
Родовий | обожнювача | обожнювачів |
Давальний | обожнювачеві, обожнювачу | обожнювачам |
Знахідний | обожнювача | обожнювачів |
Орудний | обожнювачем | обожнювачами |
Місцевий | на/у обожнювачі, обожнювачу, обожнювачеві | на/у обожнювачах |
Кличний | обожнювачу | обожнювачі |