північани
ПІВНІЧАНИ, чан, мн. (одн. північанин, а, ч. ). Мешканці півночі (див. північ2). Кучугури ласощів, дивовижних кавказьких фруктів та запашних кримських тютюнів пропливали перед ошелешеними північанами (Гончар, І, 1959, 37); Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (Нова іст., 1956, 186).
північанин
ПІВНІЧАНИН див. північани.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | північанин | північани |
Родовий | північанина | північан |
Давальний | північанинові, північанину | північанам |
Знахідний | північанина | північан |
Орудний | північанином | північанами |
Місцевий | на/у північанині, північанинові | на/у північанах |
Кличний | північанине | північани |