півроку
ПІВРОКУ, невідм., ч. 1. Половина року як проміжок часу. Виглядає Катерина... Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Шевч., І, 1963, 23); - Жив я отак, брате мій, мов у раю, щось із півроку (Коцюб., І, 1955, 139); Хазяйка обіцяє гроші віддати... Віддасть - спасибі їй! ..А й не віддасть.. Пропаде півроку служби (Мирний, III, 1954, 111); [Бережний:] Майже на півроку скоротимо відбудову [дамби] (Баш, П'єси, 1958, 87).
2. Вік, що дорівнює половині року. Так довго ще тобі [онученьці] іти в простори голубі. Хоч ще ходить не вмієш ти, - півроку лиш тобі (Сос., Солов. далі, 1957, 162).
піврік
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піврік | півроки |
Родовий | півроку | півроків |
Давальний | піврокові, півроку | піврокам |
Знахідний | піврік | півроки |
Орудний | півроком | півроками |
Місцевий | на/у півроку | на/у півроках |
Кличний | півроку | півроки |