паллій
ПАЛЛІЙ, -я, ч. 1. іст. Верхній одяг у стародавніх греків. 2. Елемент літургійного одягу Папи Римського і митрополитів латинського обряду католицької церкви; представляє собою вузьку стрічку з білої овечої вовни з вишитими шістьма чорними, червоними або фіолетовими хрестами; три з шести хрестів прикрашені золотими голками з дорогоцінними каменями; на кінцях – обшиті чорним шовком шматочки свинцю; носиться поверх орната таким чином, щоб один кінець паллія звисав спереду, а інший – ззаду; у східних обрядах (православ'я і східнокатолицькі церкви) аналогом паллія є омофор.