потетеріти
ПОТЕТЕРІТИ, іємо, ієте, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо; отетеріти (про всіх або багатьох). Кинулись [дворові] у нову хату - аж Федір висить безпечно собі на трямку в сінях... Одрадяни, почувши про те, наче потетеріли... (Мирний, IV, 1955, 236).