похмарити
ПОХМАРИТИ, ить, док., безос. 1. З'явитися на небі, затягти небо (про хмари); нахмарити. - У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно - голубіють, похмарить - темніють... (Гончар, III, 1959, 233); Надворі похмарило.., накинувши на плечі плащ-дощовик, вийшов [Генріх Граббе] на балкон (Чорн., Визвол. земля, 1950, 23).