ПОЧЕЗНУТИ, не, нуть; мин. ч. почез, ла, ло і почезнув, нула, ло; док. Зникнути (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). На якийсь час після того, як він одружився з Домною, «дурні думки», що ще змалечку мучили його, почезли (Коцюб., І, 1955, 109).