пощезати
ПОЩЕЗАТИ, аємо, аєте, док. Щезнути, зникнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Увійшли в світлицю й сіли за полудень.. Печена курка й пироги пощезали з тарілок (Н.-Лев., III, 1956, 26); Не минув тиждень, а Воронині діти, ще й не опірившись, усі пощезали (Фр., IV, 1950, 74); Пощезали стоги, пусті й обороги, зиму перебути нема в бідних змоги (У. Кравч., Вибр., 1958, 211).