прародителька
ПРАРОДИТЕЛЬКА, и, ж., заст., уроч. Жін. до прародитель. Серед знахідок на стоянках пізнього палеоліту трапляються скульптурні зображення жінок, вирізані з кістки або каменю. Вони указують на існування у первісних родових груп культу матері - прародительки (Іст. УРСР, І, 1953, 14); - Та ми ж, кажу, Іване-сину, споконвіку свої, рідні не тільки вірою.. Бо росіянин та українець є рідні брати одної нашої прародительки матері... (Ле, Наливайко, 1957, 229).