прасада
ПРАСАДА, -и, ж. 1. Святилище у Стародавній і Середньовічній Індії. 2. В індуїзмі – їжа або будь-який інший елемент, у ході релігійного обряду запропонований божеству і розповсюджуваний після цього серед віруючих як духовна й священна речовина, як символ божественної благодаті; однієї з різновидів прасада є чаринамрита – суміш води, йогурту, меду та інших продуктів, попередньо використана в ритуальному обмиванні божества на ім'я абхішека; термін «прасада» вживається в індійській культурі також для позначення умонастрою щедрості або милості.