пандора
ПАНДОРА, -и, ж. У давньогрецькій міфології – жінка, наділена богами, поряд із чарівністю, також хитрістю, цікавістю й підступністю. Була послана на Землю Зевсом зі скринею, наповненою лихом; відкривши її з цікавості, Пандора дала поширитися лиху серед людей, а коли закрила – в скрині лишилася тільки оманлива надія. ** Скриня Пандори, перен. – джерело біди й лиха.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Пандора | Пандори |
Родовий | Пандори | Пандор |
Давальний | Пандорі | Пандорам |
Знахідний | Пандору | Пандор |
Орудний | Пандорою | Пандорами |
Місцевий | на/у Пандорі | на/у Пандорах |
Кличний | Пандоро | Пандори |