пінистий
ПІНИСТИЙ, а, е. Вкритий піною. В морі зринають і зараз щезають пінисті хвилі (Коцюб., II, 1955, 412); * Образно. Серед чорного густого волосся білів у нього над лобом пінистий гребінь сивини (Донч., III, 1956, 391); // Який піниться. Моторні лакеї розносили високі кришталеві чарки з пінистим шипучим вином (Мирний, II, 1954, 277); Олена стояла біля столу з глечиком пінистого молока (Тют., Вир, 1964, 103).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пінистий | піниста | пінисте | пінисті |
Родовий | пінистого | пінистої | пінистого | пінистих |
Давальний | пінистому | пінистій | пінистому | пінистим |
Знахідний | пінистий, пінистого | пінисту | пінисте | пінисті, пінистих |
Орудний | пінистим | пінистою | пінистим | пінистими |
Місцевий | на/у пінистому, пінистім | на/у пінистій | на/у пінистому, пінистім | на/у пінистих |