сей
СЕЙ, ся, се, займ. вказ., заст. Цей. Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля,.. тихий голос поспитав його: «Чи ви знаєте сей будинок?» (Вовчок, I, 1955, 351); - Ти знаєш сього чоловіка? - Знаю, ваше благородіє... (Коцюб., І, 1955, 126); - Птиця води напитися прийшла та й перелетіла на сю сторону (Тют., Вир, 1964, 6); - Здоровесенькі були! - Паніматка йому з двору: Ви б до хати краще йшли, Ніж отута під сю пору (Граб., І, 1959, 370); Розлога яблуня коло тину росла, рясно родила, а сю весну і не розвивалася! (Горд., Чужу ниву.., 1939, 109); Звістка Іванова про три сотні гвинтівок, добуті сю ніч Артемовим загоном, сповнила серце його гордістю за товаришів (Головко, II, 1957, 618); [Єпископ (надіває одного персня собі на палець, а другого держить в руці): ] Сей перстень я віддам... (Л. Укр., II, 1951, 497); Проїхали [козаки] й мимо сих. Що ближче к царському намету, то все труднійш [трудніше] було пробиратись (П. Куліш, Вибр., 1969, 165); У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі і на галяву виходить - Хо (Коцюб., І, 1955, 149); За сюю капосну дурницю Полаяли [люди] Синицю Та й розійшлись (Гл., Байки.., 1959, 85); - Дмитре! - крикнула нелюдським голосом Маруся. - Дмитре!.. - Але вітер підхопив сей безсильний крик, ударив ним о сотні стволів, роздробив, знищив... (Хотк., II, 1966, 221); - Се ж найгірше в світі лихо - непрозора, горда туга... (Л. Укр., І, 1951, 435); У нашого народу сього рідко буває, щоб хто виявив, як йому добре з любим подружжям (Барв., Опов.., 1902, 143); - Щоб не прийшлося знову до старих вертатися. - Ні, сього не буде (Мирний, III, 1954, 154); Стежка була добре втоптана, - се була піша дорога через ліси та верхи правцем до Дрогобича (Фр., III, 1950, 10); - Коли На раду тиху, на розмову, Коли ми зійдемося знову На сій зубоженій землі? (Шевч., II, 1963, 7).
Де се видано див. виданий2; Ні в сих ні в тих; Ні в тих ні в сих див. той; Ні з сього ні з того; Ні з того ні з сього див. той; Ні се ні те; Ні те ні се див. той; Остатися ні в сих ні в тих див. оставатися; Переводитися (перевестися) ні на се ні на те див. переводитися; Перед сим див. перед; Сей світ див. світ2; Сими днями - те саме, що Цими днями (див. день). Вийде [книжка] сими днями (Коцюб., III, 1956, 372).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сей | ся | се | сі |
Родовий | сього | сієї | сього | сих |
Давальний | сьому | сій | сьому | сим |
Знахідний | сей, сього | сю | се | сі, сих |
Орудний | сим | сією | сим | сими |
Місцевий | на/у сьому, сім | на/у сій | на/у сьому, сім | на/у сих |
сьомий
СЬОМИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сім. Сонце злізло височенько, Уже час сьомий ранку був (Котл., І, 1952, 209); Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць (Шевч., II, 1963, 102); Брянський стояв на спостережному пункті сьомої стрілецької роти і звідси керував огнем (Гончар, III, 1959, 52); // у знач. ім. сьома, мої, ж. Година, яка наступає після шостої години. О сьомій рано я вже над Черемошем. Черемош сонний і тихий (Хотк., II, 1966, 384); На початку сьомої Ганна знову зібралася до Марка (Коз., Сальвія, 1959, 65).
Без сьомої клепки у тім'ї - дурнуватий, не сповна розуму. - Досить, що він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть і згорбився гаком (Козл., Ю. Крук, 1957, 434); Відчувати (відчути, почувати, почути і т. ін. ) себе на сьомому небі - бути дуже задоволеним, безмежно щасливим. Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 153); - Село! Я вибираю хату з димком, в якій немає ще жодного солдата, і, впавши на солому, почуваю себе на сьомому небі (Багмут, Записки.., 1961, 103); - Уявіть собі, мене несли, в повному розумінні цього слова несли, і я почував себе в ту хвилину на сьомому небі (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 36); До сьомих віників пам'ятати (не забувати) - дуже довго пам'ятати, не забувати. - Сашко може мені відпустки не дати. - Який Сашко? - аж звився хлопець. - Сашко Глушак? От наб'ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (Собко, Срібний корабель, 1961, 217); До сьомого поту - до крайньої, надмірної втоми. Незважаючи на задуху, танцювала [молодь] до сьомого поту (Дмит., Наречена, 1959, 208); Кирило знав своє: до сьомого поту залізо кував і так ростив дітей (Стельмах, II, 1962, 362); На сьомому небі перебувати (бути і т. ін. ) див. небо; Обмиватися (обмитися) сьомим потом див. обмиватися; Працювати до сьомого поту див. працювати; Сьома вода на киселі див. вода; Сьомий піт зійде див. піт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сьомий | сьома | сьоме | сьомі |
Родовий | сьомого | сьомої | сьомого | сьомих |
Давальний | сьомому | сьомій | сьомому | сьомим |
Знахідний | сьомий, сьомого | сьому | сьоме | сьомі, сьомих |
Орудний | сьомим | сьомою | сьомим | сьомими |
Місцевий | на/у сьомому, сьомім | на/у сьомій | на/у сьомому, сьомім | на/у сьомих |