халдеї
ХАЛДЕЇ, їв, мн. (одн. халдей, я, ч.; халдейка, и, ж.). 1. Семітське плем'я, яке наприкінці II тисячоліття до н. е. заселяло узбережжя Персидської затоки. Любить він такі ночі безвечірні, і цю тишу, і якусь таємничість, гармонію у всій природі, їх, певне, любили споглядати мудреці - і халдеї, і еллінки (Гончар, Тронка, 1963, 20).
2. Виряджені у східний одяг персонажі із старовинних релігійних обрядових вистав.
халдей
ХАЛДЕЙ див. халдеї.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | халдей | халдеї |
Родовий | халдея | халдеїв |
Давальний | халдеєві, халдею | халдеям |
Знахідний | халдея | халдеїв |
Орудний | халдеєм | халдеями |
Місцевий | на/у халдеї | на/у халдеях |
Кличний | халдею | халдеї |