хариджити
ХАРИДЖИТИ, -ів, мн. Цей термін виник від арабського "хаваридж", яке є множиною від слова "хариджат" і означає "група"; їх так назвали по причині їх виходу проти кращих людей цієї общини і правителів мусульман; їх поява ознаменувала собою новий період у житті ісламської общини - період смути і розколу.
хариджит
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хариджит | хариджити |
Родовий | хариджита | хариджитів |
Давальний | хариджитові, хариджиту | хариджитам |
Знахідний | хариджит | хариджити |
Орудний | хариджитом | хариджитами |
Місцевий | на/у хариджиті | на/у хариджитах |
Кличний | хариджите | хариджити |