царедворець
ЦАРЕДВОРЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. І щоб приборкати, пригнути його, ночей не спали і цар, і кат, і царедворець... (Стельмах, І, 1962, 616); Він [Бальзак] допомагав Евеліні вишукувати добірні, значущі фрази, якими можна було переконати царедворців, що шлюб її з іноземцем та виїзд за кордон не може стати на перешкоді володінню маєтністю (Рибак, Помилка.., 1956, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | царедворець | царедворці |
Родовий | царедворця | царедворців |
Давальний | царедворцеві, царедворцю | царедворцям |
Знахідний | царедворця | царедворців |
Орудний | царедворцем | царедворцями |
Місцевий | на/у царедворці, царедворцеві | на/у царедворцях |
Кличний | царедворцю | царедворці |
царедворка
ЦАРЕДВОРКА, и, ж., книжн., заст. Жін. до царедворець. Тільки що князь промовив ці слова, аж князівна присилає до батька царедворку, щоб дозволив привести до неї того, хто знайшов її намисто (Н.-Лев., III, 1956, 295); [Пряха:] Прийшла сюди [принцеса] найматись на роботу, король узяв як панну до палат, за царедворку до своєї жінки (Л. Укр., II, 1951, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | царедворка | царедворки |
Родовий | царедворки | царедворок |
Давальний | царедворці | царедворкам |
Знахідний | царедворку | царедворок |
Орудний | царедворкою | царедворками |
Місцевий | на/у царедворці | на/у царедворках |
Кличний | царедворко | царедворки |