цирконій
ЦИРКОНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал; використовується в техніці. Велике значення має відкриття родовища цирконію в морських розсипищах третинного віку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 267); Цирконій є досить поширеним у земній корі елементом, але він дуже розпилений (Заг. хімія, 1955, 582).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Цирконій | Цирконії |
Родовий | Цирконію | Цирконіїв |
Давальний | Цирконієві, Цирконію | Цирконіям |
Знахідний | Цирконій | Цирконії |
Орудний | Цирконієм | Цирконіями |
Місцевий | на/у Цирконії | на/у Цирконіях |
Кличний | Цирконію | Цирконії |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цирконій | цирконії |
Родовий | цирконію | цирконіїв |
Давальний | цирконієві, цирконію | цирконіям |
Знахідний | цирконій | цирконії |
Орудний | цирконієм | цирконіями |
Місцевий | на/у цирконії | на/у цирконіях |
Кличний | цирконію | цирконії |