абаб
АБАБ, -а, ч. Вільний матрос у Туреччині, взятий на службу, коли буває недостатньо невільників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абаб | абаби |
Родовий | абаба | абабів |
Давальний | абабові, абабу | абабам |
Знахідний | абаба | абабів |
Орудний | абабом | абабами |
Місцевий | на/у абабі, абабові | на/у абабах |
Кличний | абабе | абаби |