абандон
АБАНДОН, -у, ч., юр. 1. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нею. 2. Відмова від боргових вимог; односторонній акт, при якому одна сторона відмовляється від своїх прав, але без вилучення свого фінансового внеску в справу, наприклад, виробник не висуває боргові вимоги продавцеві свого товару, якщо продавець заявляє, що це необхідна умова для продовження збуту. 3. Добровільна відмова від права власності, наприклад, від використання права на придбання нових акцій при їх розподілі серед діючих акціонерів. 4. Вихід з угоди шляхом сплати штрафу. 5. Закінчення строку опціону без його використання. 6. У страхуванні – відмова особи, що застрахувала майно (страхувальника), від своїх прав на майно й передача цих прав страховикові з метою одержання від нього повної страхової суми; застосовується у випадках пропажі всього майна, наприклад, при морських перевезеннях. // Відмова страхувальника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію. 7. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абандон | абандони |
Родовий | абандону | абандонів |
Давальний | абандонові, абандону | абандонам |
Знахідний | абандон | абандони |
Орудний | абандоном | абандонами |
Місцевий | на/у абандоні | на/у абандонах |
Кличний | абандоне | абандони |