абіогенний
АБІОГЕННИЙ, а, е. Який виник з неорганічної речовини; // Пов'язаний з виникненням органічної речовини з неорганічної. Теорія абіогенного (без участі живих істот) утворення органічних речовин в сучасній науці дістала своє експериментальне підтвердження і тепер уже не викликає заперечень (Наука.., 8, 1958, 42); Наявність вуглеводів у кристалічних породах свідчить на користь теорії абіогенного (мінерального) походження нафти на Землі (Наука.., 4, 1977, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | абіогенний | абіогенна | абіогенне | абіогенні |
Родовий | абіогенного | абіогенної | абіогенного | абіогенних |
Давальний | абіогенному | абіогенній | абіогенному | абіогенним |
Знахідний | абіогенний, абіогенного | абіогенну | абіогенне | абіогенні, абіогенних |
Орудний | абіогенним | абіогенною | абіогенним | абіогенними |
Місцевий | на/у абіогенному, абіогеннім | на/у абіогенній | на/у абіогенному, абіогеннім | на/у абіогенних |