аграматизм
АГРАМАТИЗМ, -у, ч. Вид розладу мови і мислення при деяких нервово-психічних захворюваннях; хворі, зберігаючи здатність вимовляти окремі слова, неспроможні зв'язувати їх у синтаксично правильно побудовані речення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аграматизм | аграматизми |
Родовий | аграматизму | аграматизмів |
Давальний | аграматизмові, аграматизму | аграматизмам |
Знахідний | аграматизм | аграматизми |
Орудний | аграматизмом | аграматизмами |
Місцевий | на/у аграматизмі | на/у аграматизмах |
Кличний | аграматизме | аграматизми |