азиль
АЗИЛЬ1, -ю, ч. 1. Прихисток; місце, де не можна переслідувати політичних супротивників; право захисту в іноземній державі. 2. У Стародавній Греції, Єгипті – місце, де переховувалися засуджені, щоб уникнути покарання.
АЗИЛЬ2, -ю, ч. Індійська назва усіх чистокровних бійцівських порід курей; загальний вигляд півня цих порід – середнього зросту, широкий, коротконогий з сильною мускулатурою, з кутастими формами, приосадкуватий, з жорстким, щільно прилягаючим оперенням, стрункий; втілення надзвичайної сили, з сильно вираженим бійцівським характером, навіть у курки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | азиль | азилі |
Родовий | азилю | азилів |
Давальний | азилеві, азилю | азилям |
Знахідний | азиль | азилі |
Орудний | азилем | азилями |
Місцевий | на/у азилі | на/у азилях |
Кличний | азилю | азилі |